Кабінет інформатики

1. Закон України «Про освіту».
2. Закон України «Про загальну середню освіту».
3. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України.

Документація кабінету інформатики

1. Положення про навчальні кабінети (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 року № 601).
2. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 року № 407).
3. Паспорт кабінету інформатики.
4. Правила користування кабінетом інформатики учнями.
5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.12.2004 №903"Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах"
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 №253 "Про затвердження Порядку легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади".
7. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 10.09.2003 №1433 "Про затвердження Порядку використання комп'ютерних програм в органах виконавчої влади".
8. Наказ Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України від 29.07.2011 № 907 "Про затвердження технічних специфікацій навчального комп’ютерного комплексу для кабінету інформатики, навчального комп’ютерного комплексу (мобільного) та інтерактивного комплексу (інтерактивної дошки, мультимедійного проектора) для загальноосвітніх навчальних закладів.
9. Лист Міністерства освіти і науки України від 11.01.2011 №1/9-11"Про перелік навчально-наочних посібників, електронних засобів навчального і загального призначення та ін., рекомендованих для використання у 2010/11 навчальному році".
10. Лист МОН України від 06.11.2009 №1/9-768 «Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів».
11. Графік роботи кабінету.
12. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики.
13. Інвентарна книга матеріальних цінностей.
14. Картотека електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП).
15. Перспективний план роботи кабінету інформатики (на 5 років).
16. План роботи кабінету на навчальний рік.
17. Наказ МОН «Про затвердження вимог до специфікації НКК кабінетів інформатики та ІКТ навчання для навчальних закладів системи загальної середньої освіти».
18. Акт введення в експлуатацію НКК.
19. Акт дозвіл на проведення занять укабінеті інформатики у 20__/20__ навчальному році.
20. Паспорт НКК.
21. Схема ЛОМ класу.
22. Схема ЛОМ школи.
23. Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом інформатики та ІКТ.

Санітарно-гігієнічні вимоги

1. Санітарні норми для кабінету інформатики (Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-98).
2. Санітарний паспорт кабінету інформатики.

Техніка безпеки та охорона праці

1. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.
2. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
3. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальнихзакладів системи загальної середньої освіти.
4. Інструкція з охорони праці під час роботи в кабінеті інформатики таінформаційно-комунікаційних технологій навчання.
5. Інструкція з охорони праці під час роботи на ПК.
6. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті.
7. Інструкція з електробезпеки.
8. Правила поведінки в кабінеті інформатики школи.
9. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики.
10. Журнал проведення інструктажу з техніки безпеки в комп’ютерному класі.
11. Журнал обліку робочого часу в кабінеті інформатики.
12. Журнал індивідуального обліку використання персональних комп’ютерів учнями.
13. Програма первинного інструктажу з питань охорони праці з учнями в кабінеті.
14. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.
15. Посадова інструкція вчителя інформатики.
16. Функціональні обов’язки вчителя інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.
17. Комплекси фізкультурних пауз (зняття зорової та статичної втоми).
18. План евакуації з кабінеті в аварійних ситуаціях.
19. Стенд з охорони праці з розміщенням основних документів.

Навчально-методичне забезпечення кабінету

1. Державний стандарт базової повної і середньої освіти. Освітня галузь«Технологія».
2. Навчальні програми з інформатики.
3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики.
4. Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 20__/20__ навчальному році.
5. Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, для використання в основній і старшій школі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою у 20__/20__ навчальному році.
6. Підручники та навчальні посібники, науково-методичні і науково-популярні журнали.
7. Матеріали педагогічного досвіду.
8. Розробки уроків та позакласних заходів.
9. Інструкції до лабораторних та практичних робіт.
10. Тематична картотека засобів навчання і навчального обладнання.
11. Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій ЗНЗ.
12. Історія розвитку інформатики.
13. Стенди постійної і змінної експозиції, таблиці.

Стенди

• державна символіка;
• портрети видатних учених в галузі;
• правила поведінки учнів в кабінеті;
• розклад роботи кабінету;
• правила безпеки життєдіяльності;
• правила протипожежної безпеки;
• основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки і техніки;
• довідкові матеріали, перелік основних клавіатурних командних комбінацій тощо;
• схема ЛОМ кабінету;
• схема ЛОМ навчального закладу;
• зразки апаратних складових обчислювальних систем.

   Змінної експозиції:

• матеріали до тем, що вивчаються;
• матеріали про вчених;
• матеріали про новітні розробки в галузі інформаційно-комунікаційних технологій;
• результати експериментальної і дослідницької роботи учнів;
• кращі роботи учнів.

Позаштатні ситуації:

• Порядок надання першої допомоги.
• Дії в позаштатних ситуаціях.

Кабінет математики

Діючі програми з математики

Програма з математики. Академічний рівень.

Програма з математики. Рівень стандарту.

Програма з математики 5-9 класи.

Кабінет фізики

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 10-11 класи. Рівень стандарту.

 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 7–9 класи. Проект розвантаження програми.

Предмет астрономії. Орієнтовне тематичне планування.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономі

Техніка безпеки в кабінеті фізики

Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці.

Додатки - презентації

Н.Боринець, доцент кафедри природничо-математичної освіти і технологій ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка

Метод проектів у викладанні трудового навчання

Освітня галузь "Технологія" була введена в Базисний навчальний план загальноосвітніх установ для формування в учнів життєво важливих основ технологічних знань і вмінь, застосовувати їх у різних сферах практичної діяльності з урахуванням економічної, екологічної й підприємницької доцільності. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і методів навчання, які розвивають особистість. Особливу значимість при цьому має метод проектів, що дозволяє школярам системно опанувати організацію практичної діяльності по всьому проектно-технологічному ланцюжку – від ідеї до її реалізації у виробі (послузі). Пріоритетним педагогічним завданням у процесі навчання є не репродуктивне, строго послідовне витримування етапів, а озброєння учнів цілісною культурою організації проектної діяльності, розвиток у них здатності до генерування ідей, їх аналізу, самостійному прийнятті. Рішення, формування своєї думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі вирішення спільних завдань. Якщо проаналізувати програми трудового навчання за останні роки (2005- 2011), то вони відрізняються від попередніх програм у першу чергу тим, що передбачають проектно-технологічну діяльність під час вивчення програмового матеріалу. Це стосується вивчення не лише обов’язкової, а й варіативної частини програм. Тобто, для використання методу проектів є можливості як під час вивчення інваріантної складової програми так і під час вивчення її варіативної частини. Суть методу проектів. Слово „проект” у перекладі з латинської мови означає „кинутий вперед – план, задум тощо”. Всі звикли до того, що проектування пов’язувалося переважно з інженерною діяльністю у різних галузях: машинобудування, приладобудування, архітектури і вважалось підготовчим етапом виробничої діяльності. Тобто, одна організація (відповідні спеціалісти) проектували,2 а інші спеціалісти виготовляли машини, будували будинки тощо. Але останнім часом уявлення про суть проектування, про сферу його застосування суттєво змінилися. Зараз проектування розглядається як особливий вид діяльності, що відрізняється від наукової та виробничої діяльності, а сфера його застосування охоплює і систему освіти. Особливе місце займає метод проектів під час вивчення трудового навчання (технологій). Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще в 1920-і роки нинішнього сторіччя в США. Американський філософ і педагог Дж. Дьюі, а також його учень В.Х. Кілпатрик пропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня. Надзвичайно важливо було показати дітям їх власну зацікавленість у знаннях, що здобуваються, що можуть і повинні знадобитися їм у житті. Саме тут можна розглядати ту проблему, яка взята із реального життя, знайома і значима для дитини, для рішення якої їй необхідно прикласти як і ті знання, що вона має, так і ті нові, які ще треба здобути. Де ці знання можна взяти? Вчитель може підказати нові джерела інформації або просто направити думку учнів у потрібному напрямку для швидкого пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, можливо з інших областей, одержати реальний і відчутний результат. Рішення проблеми, таким чином, здобуває контури проектної діяльності. Зрозуміло, згодом реалізація методу проектів перетерпіла деяку еволюцію: народилась з ідеї вільного виховання, а стала в даний час інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. Але суть проектної діяльності залишається тією ж — стимулювати інтерес дітей до певних проблем, що припускають володіння деякою сумою знань, і через проектну діяльність, що передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами, від теорії до практики — з'єднання академічних знань із прагматичними при дотриманні відповідного балансу на кожному етапі навчання.

Пізніше, уже при радянській владі, ці ідеї стали досить широко, але недостатньо продумано і послідовно, впроваджуватися в школу, і постановою ЦК ВКП(б) у 1931 році метод проектів був засуджений. З тих пір у Росії більше не починалося скільки- небудь серйозних спроб відродити цей метод у шкільній практиці. Разом з тим у закордонній школі він активно і досить успішно розвивається: у США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюі, його метод проектів знайшли широке поширення і мають велику популярність через раціональне сполучення теоретичних знань і їхнього практичного застосування для рішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. Основна теза сучасного розуміння методу проектів – «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати». Знання, які має і постійно їх розширює і поглиблює, учень може використати для того, щоб виготовити цінну річ чи послугу і їх практично застосувати. Звідси й випливає означення: що ж таке творчий проект? Проект треба розуміти як самостійну творчу роботу учня, яка виконується від задуму до його втілення в життя під контролем і постійним консультуванням учителя. Метод проектів (від грец. – шлях, спосіб дослідження) – це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються, – проектів. Тобто, якщо учні виконують творчі проекти, то можна сказати, що вчитель працює за методом проектів. Основні критерії вибору проектів. Теми проекту повинні бути цікавими для учня, мають відкривати можливості для самостійного висування і реалізації нових ідей, розвивати знання та вміння, які вже учень має, відповідати можливостям і нахилам учнів, враховувати рівень матеріально-технічної бази школи, безпеку праці, час, який необхідний для виконання задуманого проекту,4 забезпечувати створення корисної і красивої речі, тобто одержаний результат має мати практичне застосування. Самостійно (під контролем і з допомогою вчителя) учні будуть працювати тільки тоді, коли це їм буде цікаво, тобто основним критерієм є – інтереси учнів. Але крім цього, важливо: 1) практичне застосування виконаного проекту; 2) вікові та індивідуальні особливості учнів; 3) відповідність завданням програми, які вирішуються; 4) рівень знань та вмінь учнів; 5) обсяг робіт (термін виконання); 6) матеріальна база шкільних навчальних майстерень; 7) матеріальні затрати (вартість матеріалів, інструментів); 8) творчий характер; 9) оригінальність тощо; 10) підготовленість учителя. Виходячи із вищезазначеного, вчитель має допомогти учням визначитись із темою проектів (у цьому полягає особлива роль учителя). Для цього вчитель має скласти список тем проектів для кожного модуля програми трудового навчання, де передбачається проектно-технологічна діяльність, тобто створити банк проектів. Але учень може й самостійно обрати тему творчого проекту, але вона має відповідати критеріям. Якщо тема творчого проекту, яку самостійно обрав учень, не задовольняє вчителя з точки зору зайвої підготовки для того, щоб допомогти учневі, або відсутності належної матеріально-технічної бази, або велика вартість матеріалів тощо, то вчитель має провести таку роботу, щоб спрямувати учня у потрібне русло. Напрямки творчих проектів. Основними сферами проектної діяльності можуть бути: – дім: дизайн кухні, мисник, кухонний набір (серветки, прихватки, фартух, рушнички, скатертина), полиця під телефон, полиця для книжок, полиця для взуття, свічник, ваза, скринька (для ключів, прикрас, дрібних речей),5 озеленення дитячої кімнати, інтер’єр квартири, домашнє взуття, постільна білизна, одяг тощо; – школа: класний куточок, інструменти і пристосування для шкільної майстерні, обладнання для кабінетів (вишиті портрети письменників, ящички для каталогів, динамометри тощо), обладнання світлиць, музеїв, кабінетів народознавства, озеленення школи, класу; ремонт меблів, розробка шкільної форми тощо; – дозвілля: сценарії свят, туристичних походів; одяг для гуртківців, ігри та іграшки, подарунки, сувеніри тощо; – виробництво: замовлення підприємств, фірм. Теми творчих проектів. Щоб допомогти учням у виборі теми творчого проекту, вчителю необхідно скласти списки тем проектів для кожного класу – так званий банк проектів. При цьому, треба врахувати кількість учнів у класі для того, щоб тем проектів на одну-дві було більше – щоб була можливість обрати з представленого переліку. Наприклад, у 6 класі, під час вивчення розділу «Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою» теми проектів можуть бути (орієнтовно) такими:

Список тем проектів для 6 класу з теми

«Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою»

1. Закладинка для книжки.

2. Гольник.

3. Серветка.

4. Носова хустинка.

5. Комірець.

6. Листівка.

7. Шкільний набір (знімний комірець та чохли).

8. Вишита мініатюра.

9. Панно.

10.Рушничок («стирник»).

11.Подарунковий рушничок.6

12. Зразки вишивальних швів (для навчальних шкільних майстерень).

13.Торбинка для парфумів.

14.Чохол для мобільного телефону.

15.Чохол для окулярів.

Із запропонованих тем видно, що всі вони мають різну складність виконання (оскільки в класі учні різного рівня підготовки); запропонований виріб для проектування і виготовлення не означає, що він буде повністю зашитий вишивальними швами (кількість швів, їх довжина, візерунок, розташування враховується для кожного учня індивідуально). Звичайно, що кожному вчителеві хочеться, щоб виготовлений виріб був учнівським «шедевром». Але треба пам’ятати, що той виріб, який проектує і виготовляє учень (з 6 по 11 клас) не самоціль, а засіб навчання проектно-технологічній діяльності. Якщо учень буде розуміти, що треба зробити для того, щоб виготовити задуманий виріб, він завжди зможе його виготовити. Якість виробу буде залежати від не тільки від його знань, а й умінь та навичок, які формуються протягом навчання в школі. Список тем проектів (орієнтовні) для учнів 9 класу

1. Серветка під телефон.

2. Серветка на журнальний столик.

3. Кухонні прихватки.

4. Рушничок для інтер’єру кухні .

5. Блузка.

6. Вишита мініатюра.

7. Дитяча іграшка.

8. Косметичка.

9. Костюм для хореографічного гуртка.

10. Краватка.

11.Кухонний набір.

12. Листівка.7

13.Настінне панно.

14.Нічна сорочка для бабусі.

15.Накидка на табуретку.

16.Озеленення приміщення школи.

17.Панама для племінниці.

18.Пісочник.

19. Подарунковий рушничок.

20.Різдвяні страви.

21.Святкові страви із крупів.

22.Серветка для сервірування святкового столу.

23.Сарафан для мене.

26. Халат.

27. Хустка на плечі.

28.Шалик (шарф).

29.Шапочка.

30. Сценарій туристичного походу.

31. Сценарій свята, присвяченого дню 8 Березня.

Список тем проектів (орієнтовні) для учнів 9 класу на тему: Вироби із деревини у сучасному інтер’єрі

1. Поличка під телефон.

2. Полиця для чашок.

3. Мисник.

4. Кухонний набір.

5. Шахматний столик.

6. Ваза.

7. Вазон.

8. Віяло.

9. Годівниця.

8 10.Гребінець.

11.Заколки для волосся.

12.Кубок.

13.Кухонний набір.

14.Намисто.

15. Підставка для книги.

16.Пристосування для вишивання килимовою голкою.

17.Рама для картини.

18. Розробна дошка.

19.Набір розробних дощок.

20. Свічник.

21. Сільничка.

22. Стакан для олівців.

23. Стільчик.

24.Таріль.

25. Скринька для ключів.

26. Скринька для прикрас.

27. Таця (піднос)